Щодо дотримання законодавства при підготовці та прийнятті Рішення Львівсьої обласної ради № 226 від 08 грудня 1999 року “Про впорядкування природно-заповідного фонду Львівської області”.
Згідно ст.51 вищезазначеного Закону, клопотання має містити обґрунтування необхідності зміни меж, категорії чи скасування статусу об’єктів ПЗФ, характеристику природних комплексів та об’єктів, відомості про місцезнаходження, розміри, характер використання, власників та користувачів природних ресурсів, а також відповідний картографічний матеріал.
Головне управління національних природних парків і заповідної справи Мінекобезпеки України 12 квітня 1996 року на основі чинного законодавства розробило та затвердило Методичні вказівки “Порядок оголошення заказників, заповідних урочищ, пам’яток природи та передачі їх під охорону” (Дод. 1). Цей порядок передбачає схему оголошення (і відповідно, згідно статті 54 Закону України “Про природно-заповідний фонд України”, скасування статусу чи зміни меж) заказників, заповідних урочищ та пам’яток природи.
Подані Держуправлінням матеріали не відповідають вимогам законодавства, в них відсутні передбачені законодавством та відповідними методичними вказівками обов’язкові документи необхідні для прийняття рішення про скасування статусу чи зміну меж об’єктів ПЗФ. Зокрема, серед представлених документів відсутні проекти скасування статусу чи зміни меж об’єктів ПЗФ, відповідні картографічні матеріали, наукові обгрунтування відповідних спеціалістів щодо окремих об’єктів, результати погодження клопотань з власниками та первинними користувачами природних ресурсів, з органами місцевого самоврядування, висновки державної екологічної експертизи відповідних проектів.
Натомість, Держуправління представило в Львівську обласну Раду документи, які не відповідають вимогам чинного законодавства не лише по суті, а і за формою, так як складені з порушенням вимог до оформлення таких документів та правил діловодства (в окремих документах відсутні дати, перелік додатків, окремі сторінки, тощо). Документи, які згідно вимог законодавства повинні готуватись безпосередньо Держуправлінням, взагалі відсутні.
Сам лист Держуправління голові Львівської обласної ради за № 07-1811 від 22.11.1999р. (на який в Рішенні Львівської обласної ради вказується як на “подання”) не містить переліку додатків як цього вимагає порядок ведення діловодства, натомість в цьому листі від руки дописана кількість аркушів, що може тільки свідчити про те, що до Львівської обласної ради було подано значно меншу кількість документів навіть порівняно з представленими нам за запитом.
Лист ДЛГО “Львівліс” від 25.08.99р.№954 не відповідає вимогам передбаченим законодавством до клопотання про скасування статусу чи зміни меж територій та об’єктів ПЗФ і не містить необхідних матеріалів, в т.ч. і картографічних, як цього вимагає Закон України “Про природно-заповідний фонд України” та відповідні методичні вказівки (п.1). У листі зазначено про наявність двох додатків на трьох аркушах, однак Держуправлінням представлено лист з трьома додатками, які дають підставу припускати, що окремі об’єкти були внесені пізніше і за допомогою копіювальної техніки цей документ “підганявся” до 3-х арк. Два об’єкти “Помярки” та “Модринове” взагалі дописані від руки, без зазначення площі, місцезнаходження, причини вилучення та іншої інформації.
Крім того, ДЛГО “Львівліс” включило до свого листа ряд об’єктів ще до проведення їх обстеження чи інвентаризації. Так окремі акти складені пізніше ніж об’єкт був включений в перелік запропонований для вилучення чи зміни площі, зокрема, гідрологічна пам’ятка природи місцевого значення “Колодязь Довбуша”(Акт від 17.09.99р.); ботанічна пам’ятка природи “Віковий дуб” (Акт від 23.09.99р.); геологічна пам’ятка природи місцевого значення “Скала Ступінчата” (Акт від 16.09.99р.).
Акт інвентаризаційної оцінки ботанічної пам’ятки природи місцевого значення “Сосна Веймутова” (акт з печаткою і підписами але без дати) вказує на доцільність вилучення пам’ятки природи яка розташована в кв.2, виділ 5, а в рішенні вилучено кв.2, виділ 4 (очевидно якщо би це було належним науковим обґрунтуванням та з відповідним картографічним матеріалом, погодженої з органами місцевого самоврядування та перевіреним Держуправлінням, такої розбіжності, можна було би уникнути)
Акт обстеження ботанічної пам’ятки природи “Віковий дуб”, як вже вказувалось вище, взагалі не відповідає дійсності.
Акт обстеження гідрологічної пам’ятки природи місцевого значення “Колодязь Довбуша” вказує на те що даний об’єкт знаходиться у кв.7 вид.4 , а в рішенні Львівської обласної ради вказується на вид. 4, 6. Крім того, те що джерело повністю занесене грунтом (на що вказується як на підставу для вилучення) свідчить тільки про неналежний догляд за ним з боку Турківського держлісгоспу.
Також, викликає сумнів компетентність осіб, що підписали акт про вилучення, щодо визначення історичної цінності пам’ятки. Колодязь був названий на честь О.Довбуша (див. Рішення облвиконкому №495 від 09.10.84р., Дод.3)
Акт обстеження геологічної пам’ятки природи місцевого значення “Скеля Ступінчаста” від 16.09.99р. складений некомпетентно і містить недостовірну інформацію. Так Комісією з п’яти осіб було виявлено, що дана ділянка – є звичайним зсувом грунту, який утворився як наслідок затяжних дощів, які відбулися в попередні 1-3 роки до 1980 року (тобто, як з цього слідує 1977-1979рр.). Однак, дана пам’ятка була затверджена рішенням Львівського облвиконкому №634, ще 02.10.70 р. (Дод.3) Крім того, не зрозуміло про яке геологічне значення вказується в акті, так як пам’ятка створювалась для збереження мальовничого скелястого ландшафту (серед осіб, що підписали акт немає жодного спеціаліста в сфері геології, так як мабуть і ландшафтознавця).
Висновок про доцільність функціонування заповідних урочищ “Помярки” та “Модринове” у природно-заповідному фонді Дрогобицького держлісгоспу не має дати, інформації про розмір та місцезнаходження об’єктів, зокрема заповідного урочища “Модринове”, а щодо заповідного урочища “Помярки” вказано тільки Трускавецьке лісництво кв.31, 32. Не зрозумілими є також висновки, згідно яких вказується, що об’єкти мають передусім наукове і демонстраційне значення та пропонується, з метою збереження залишити статус генетичного резервату в яких забороняється будь-яка діяльність, яка призводить до порушення ходу природних процесів у екосистемі. Однак, саме ці висновки свідчать про недоцільність вилучення, так як пропоновані заходи для збереження вказаних об’єктів саме і відповідають існуючому статусу заповідного урочища. Ст.ст. 29, 30 Закону України “Про природно-заповідний фонд України” визначають, що заповідними урочищами оголошуються лісові, степові, болотні та інші відокремлені цілісні ландшафти, що мають важливе наукове, природоохоронне і естетичне значення, з метою збереження їх у природному стані. На території заповідних урочищ забороняється будь-яка діяльність, що порушує природні процеси, які відбуваються у природних комплексах. Саме про такий режим і вказував автор у своєму висновку, тому вилучення з природно-заповідного фонду цих об’єктів видається необгрунтованим.
Є цілком незрозумілим, яким чином дані об’єкти з’явились у додатку 2 до Рішення Львівської обласної ради, адже у листі ДЛГО “Львівліс” ці об’єкти не включені у додаток №3, в якому є перелік об’єктів які пропоновані до вилучення, а від руки дописані у додаток №2 , в якому перелічено об’єкти які упорядковуються (змінюють категорію, площу), жодних висновків Держуправління про доцільність вилучення немає. Також, у висновках п.Чернявського М.В. вказується, що заповідне урочище “Помярки” знаходиться у кв.31,32 Трускавецького лісництва, а у додатку до Рішення Львівської обласної ради вилучається ще й кв.24 вид.5. У листі Лист ДЛГО “Львівліс” від 25.08.99р.№954 взагалі дані про місцезнаходження не зазначаються.
Лист НГДУ “Бориславнафтогаз” ВАТ “Укрнафта” №1\1163 від 03.09.1999р. щодо виведення за територію ландшафтного заказника місцевого значення “Бориславський”, взагалі не містить жодних пояснень, ні даних про місцезнаходження пропонованої до вилучення території. Замість цього, в листі просто переписані завдання нафтогазовидобувного управління, що ніяк не може бути підставою для скасування заповідного статусу чи зменшення площі заповідного об’єкту. Даний заказник був створений з метою збереження, відновлення і відтворення цінних природного походження букових і ялицевих лісів, які мають велике наукове і природоохоронне значення, в тому числі для підтримки загально-екологічного балансу.
Лист також містить недостовірну інформацію про площу частини заказника, яка попадає в межі гірничого відводу.1830 га - це вилучена згідно рішення Львівської обласної ради площа, яка включає квартали 10-28, 32, 35, 37, 44, 51, 59, 65, 67, 69-74, 79, 82. Однак квартали 10, 11, 16, 17, 19 знаходяться взагалі за межами гірничого відводу.
Незрозумілою є також доля кв.67 Бориславського лісництва, у листі ДЛГО “Львівліс” від 25.08.99р. № 954 цей квартал пропонується залишити у заказнику, у листі Дрогобицького держлісгоспу від 27.10.98р. №670 він дописаний від руки (лист наявний у наданих матеріалах), а у Рішенні Львівської обласної ради на його місці від руки поставлена кома, таким чином вилучивши його з заказнику навіть без клопотання ДЛГО “Львівліс”. Однак наявність чи відсутність цього кварталу чомусь ніяк не позначилась на площі яка вилучається. Площа як в пропозиції ДЛГО “Львівліс” так і в рішенні Львівської обласної ради залишилась 1830 га.
Довідка від 25 серпня 1999 року Про обстеження заказника місцевого значення “Розлуч” містить неправильну інформацію стосовно групи лісів вказуючи що частина кварталів відноситься до лісів 1 групи а частина до 2 –ї. Згідно ст. 36 Лісового Кодексу України ліси на територіях природно-заповідного фонду належать до першої групи. Слід також зазначити, що ще при створенні заказник був розміщений в лісах 1 групи.
Крім того, згідно заключення цієї ж Довідки “враховуючи велику науково-пізнавальну і рекреаційну цінність лісостанів ялиці білої в районі Верхньо-Дністровських Бескид заказник місцевого значення “Розлуч” доцільно зберегти, вилучивши з нього тільки ІІ групу лісів (квартали 14, 16, 18)”, однак невідомо на якій підставі Рішенням Львівської обласної ради було залишено тільки кв. 12, 13 і вилучено, крім вищевказаних, ще й кв. 15, 17, 19 !!!.
ДЛГО “Львівліс” тривалий час намагається вилучити значну частину територій з природоохоронним статусом з природно-заповідного фонду з метою повного господарського використання. Ще в 1997 році УкрДЛТУ було підготовлено Акт інвентаризаційної оцінки ландшафтних і загальнозоологічних заказників місцевого значення, заповідних урочищ, ботанічних та зоологічних пам’яток природи, розміщених на території Львівського лісопаркгоспу, Бібрського держлісгоспу та Старо-Самбірського державного лісомисливського господарства Львівського державного лісогосподарського об’єднання “Львівліс” Міністерства лісового господарства, яким пропонується вилучення значної території заповідного фонду. Даний акт наявний у наданих нам документах, як такий що був долучений до документів поданих до Львівської обласної ради Держуправлінням. (На акті відсутні дата, печатка та інші реквізити, однак окремі дані та факти подані у акті дають підстави про те що він був підготовлений ще у 1997 або ще до 1997 року).
Громадськість та провідні науковці Львівщини неодноразово піднімали питання про неприпустимість вилучення з ПЗФ особливо цінних територій. Ще у 1997 році БФ “Екоправо-Львів” звертався до Мінекобезпеки України з приводу цих пропозицій та намагань ДЛГО”Львівліс” скасувати статус значної частини об’єктів ПЗФ Львівської області, та отримав відповідь що дані пропозиції є безпідставними, направлені виключно на господарське використання лісів і суперечать принципам охорони природи, “Програмі перспективного розвитку заповідної справи в Україні”, затвердженій Постановою Верховної ради України № 177\94 ВР від 22.09.94р. та Постанові Кабінету Міністрів України № 439 від 12.05.97 р. “Про концепцію збереження біологічного різноманіття України”. Також Мінекобезпеки чітко вказало на вимоги законодавства щодо скасування статусу територій та об’єктів ПЗФ, в тому числі і на те, що скасування можливе лише у випадку, коли об’єкт втратив свою природоохоронну, наукову чи естетичну цінність.(Дод.4)
Представлені Держуправлінням документи переважно направлені на вилучення лісових територій ПЗФ для господарського використання, суперечать принципам охорони природи спрямовані на реалізацію вузьковідомчих господарських інтересів.
Про недоцільність вилучення окремих цінних та унікальних територій та об’єктів ПЗФ та те що таке вилучення суперечитиме чинному законодавству, принципам охорони природи та державним інтересам загалом начальника Держуправління повідомляли і спеціалісти із заповідної справи самого Держуправління. (ще до прийняття вказаного Рішення Львівською обласною радою. Див. Службова записка головного спеціаліста відділу заповідної справи Петрова С.В. начальнику держуправління екобезпеки у Львівській області Преснеру Б.М., 01.12.1999р. Дод.5)
Ні Держуправління, ні Львівська обласна рада не зважили на позицію громадськості та науковців, які неодноразово звертались та виступали з приводу недоцільності вилучення цінних територій. Так, наприклад, в заповідному урочищі “Корналовичі” за даними проф. Стойко С.М. було заповідано один з найстаріших дубових масивів в Україні, який, як надалі з’ясувалось, було вилучено для проведення в ньому рубок, а не для збереження лісу. При вилученні не було враховано ні те що це є унікальним лісовим масивом, ні те, що урочище “Корналовичі”- одне із небагатьох в Україні, що згадане у Червоній книзі України (1994, стор.227), оскільки воно є осередком існування рідкісного виду молюсків. Також, вікові дуби урочища є (були) місцем поселення рідкісного для Європи виду комах – жук-олень. (див. Червона книга України. Дод. 5) Таким чином, скасування природно-заповідного статусу суперечило і законодавству про Червону книгу України, зокрема Положенню про Червону книгу України, затвердженому Постановою Верховної Ради України від 29 жовтня 1992 року N 2750-XII. Навіть вже після вилучення провідні науковці Львівщини неодноразово звертались до Держуправління з клопотанням про відновлення заповідного статусу цієї території . (Дод.6)
Враховуючи вищевказане, та на підставі аналізу представлених документів, вважаємо, що Рішення Львівської обласної ради № 223 від 08 грудня 1999 року “Про впорядкування природно-заповідного фонду Львівської області” в частині вилучення із складу природно-заповідного фонду об’єктів або окремих ділянок (пункти 3, 4) прийнято необгрунтовано, та з порушенням вимог законодавства.
На підставі поданих Держуправлінням документів Львівська обласна рада не могла прийняти правильного, обгрунтованого та, відповідно, законного рішення. За представленими матеріалами практично неможливо визначити які саме об’єкти мали бути б включені до рішення, їх межі та площу. Відсутність належно підготовлених матеріалів, численних помилок, некомпетентних даних та висновків, а в окремих випадках і фальсифікацій призвело до численних помилок в рішенні і невідповідностей навіть поданим документам (Львівською обласною радою було вилучено ряд кварталів про які у поданих документах навіть не вказується, або пропонується зберегти у ПЗФ).
Якби Держуправління виконало вимоги чинного законодавства та згідно своїх повноважень належним чином перевірило наявність відповідних документів та матеріалів у клопотанні, провело погодження та підготувало відповідні проекти скасування чи зміни меж об’єктів ПЗФ, воно повинно було виявити ці численні помилки, неспівпадіння в тому числі і відсутність достатніх підстав для скасування статусу чи зменшення території об’єктів ПЗФ.
Внаслідок прийняття Львівською обласною радою такого рішення близько 4000 га цінних природоохоронних територій втратили свій статус, опинились без належної охорони та були переведені у господарське використання, а саме під рубки з метою отримання прибутку. На даний час як нам відомо рубки проводились та проводяться в ряді цінних та унікальних територій, які в зв’язку із Рішенням Львівської обласної ради втратили природоохоронний статус, внаслідок чого спричинена та надалі спричиняється значна і непоправна шкода цінним природним ресурсам України.
Так зокрема, з наявних у нас документів видно що ботанічну пам’ятку природи місцевого значення “Сосну веймутову” (Стрілківське лісництво кв.2 вид. 4, 4 га), вилучену згідно додатку №2 до Рішення Львівської обласної ради, повністю вирублено (Див. Дозвіл на рубку (суцільну санітарну) від 22 серпня 2000 року №889). Згідно з відомістю матеріально-грошової оцінки на вказаній ділянці було вирублено: Сосна веймутова - 439 дерев діам. від 16 до 72см[1] (з них понад 50 см.: 52см – 40 шт., 56 см – 23 шт., 60 см – 23 шт., 64 см – 9 шт., 68 см – 4 шт., 72 см – 1 шт.)[2], ялиця – 42 дерева діам. від 12 до 76см, смерека - 130 дерев діам. від 12 до 52см, граб – 54 діам. від 8 до 24см.
На території колишнього заповідного урочища “Корналовичі” тільки за період з 01.01.2000 року по 01.07.2002 проводились рубки суцільно-санітарні на площі 7.8 га, лісовідновні на площі 6.0 га, вибірково-санітарні на площі 45.5 га. (за даними Самбірського держлісгоспу). З наявних у нас документів видно що і надалі на території цього урочища продовжувались рубки. Так наприклад, у вересні 2002 року в кварталі 2 вид.6 на площі 2.1 га знову[3] проведено суцільну санітарну рубку та зрізано загалом 553 дерева серед яких 104 дуба (середній вік 210-250 років) діаметром від 40 до 80 см (діаметр на висоті 1.3 м ).
Значні рубки проводились на території вилученій із заказника “Бориславський”, та на інших територіях.
Навіть вказані вище приклади свідчать про істотну шкоду, однак для визначення в повному обсязі розмірів матеріальної шкоди заподіяної ПЗФ, червонокнижним видам та середовищу їх перебування слід витребувати матеріали щодо всіх вилучених територій та рубок що там проводились, а також за необхідності провести обстеження окремих об’єктів із залученням спеціалістів наукових установ Львівщини, Західного управління заповідної справи або безпосередньо Мінекоресурсів України.
В зв’язку з вищенаведеним можна стверджувати що внаслідок прийняття такого рішення було спричинено значну шкоду природі та державним інтересам.
Вважаємо за необхідне вжити негайних заходів щодо:
- скасування Рішення Львівської обласної ради № 226 від 08 грудня 1999 року “Про впорядкування природно-заповідного фонду Львівської області” в частині вилучення із складу природно-заповідного фонду об’єктів або окремих ділянок (пункти 3, 4),
- відновлення статусу цінних природних територій,
- притягнення винних осіб до відповідальності та відшкодування шкоди спричиненої внаслідок прийняття незаконного рішення.
Додатки:
- Методичні вказівки “Порядок оголошення заказників, заповідних урочищ, пам’яток природи та передачі їх під охорону” -2 арк.
- Лист Буського держлісгоспу від 19.07.99р. №564 (копія) – 1 арк.
- Витяг з рішення виконкому Львівської обласної ради “Про мережу територій і об’єктів природно-заповідного фонду області” від 09.10.84р. №495 (копія)- 3 арк.
- Лист Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 04.07.97р.№24-5-158 Про скасування статусу частини об’єктів природно-заповідного фонду Львівської області (копія) – 1 арк.
- Службова записка головного спеціаліста відділу заповідної справи Петрова С.В. начальнику держуправління екобезпеки у Львівській області Преснеру Б.М., 01.12.1999р.(копія) – 4 арк.
- Обґрунтування доцільності створення лісового заказника місцевого значення “Корналовичі” та інформація з Червоної книги України про жука - оленя (копія) - 12 арк.
Адвокат Д. Скрильніков
(Довідка була підготовлена у 2003 році з метою направлення у відповідні правоохоронні органи)
[1] Діаметр вказано на висоті 1, 3 м.
[2] Для прикладу, при розрахунку шкоди за таксами для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду України (затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 21 квітня 1998 р. N 521) за кожне дерево, зрубане або пошкоджене до ступеня припинення росту діаметром (на висоті пенька у корі) 46.1-50 см шкода оцінюється в 1103 грн., а за кожний сантиметр діаметра понад 50 сантиметрів - 35 грн.
[3] В січні 2002 р. в цьому кварталі вже було проведено суцільну санітарну рубку на площі 1.5 га. (законність та обгрунтованість цих рубок та відповідних Актів лісопатологічного обстеження потребують окремого дослідження)
